Коли ми говоримо про “прохідність”, це поняття може бути неймовірно широким. Для когось це поїздка гравійною доріжкою, а для когось — подолання гострих скель у пустелі. Щоб відсікти маркетингове лушпиння, видання Car and Driver використовує індекс прохідності по рампі (RTI) – тест, який вимірює артикуляцію підвіски, визначаючи, на який кут зможе піднятися автомобіль по 20-градусній рампі, перш ніж одне з його коліс відірветься від землі.
У ході недавнього тесту ми виставили на рампу дуже несподіваного учасника: Mercedes-Benz Sprinter 2026 року з високим дахом і повним приводом.
Проблема масштабу
Тестовий автомобіль – двомісний вантажний фургон моделі 2500 – є аутсайдером практично у всіх сенсах. При висоті понад три метри (9 футів) його завезення в наш випробувальний гараж стало справжнім логістичним завданням. Під потужним корпусом ховається 2,0-літровий турбодизельний двигун потужністю 211 к.с. і крутним моментом 332 фунт-фути (450 Нм). І хоча такий момент, що крутить, життєво важливий для переміщення важких вантажів, він призначений швидше для подолання крутих міських підйомів, ніж для гірських стежок.
Що означає показник RTI
Важливо розуміти, що чим вищий показник RTI, то краще. Ідеальний результат у 1000 балів означав би, що колеса автомобіля ніколи не втрачають контакту із землею, незалежно від кута нахилу.
На результат впливають два ключові фактори:
1. Артикуляція підвіски: те, наскільки ефективно колеса можуть рухатися вгору та вниз, зберігаючи контакт із нерівною поверхнею.
2. Колісна база: коротка база є перевагою. Автомобіль з короткою базою легше долає перешкоди, тоді як довгобазний автомобіль з більшою ймовірністю «сяде на черево» або зачепить дном перешкоду.
Результати: несподівана середина
Sprinter не наблизився до вершин нашого рейтингу, де домінують спеціалізовані позашляховики, такі як Jeep Wrangler Rubicon (847) і Ford Bronco Badlands (648).
Однак показники Sprinter виявили дещо цікаве у його «механічній ДНК». Незважаючи на те, що це комерційний вантажний фургон, його система повного приводу та задній нерозрізний міст забезпечили йому більше можливостей, ніж багатьом кросоверам із «туристичним» іміджем.
Порівняння Sprinter:
* ** Перевершився: ** Sprinter виявився кращим за кілька автомобілів, що позиціонуються як «суворі» позашляховики, включаючи Ford Maverick Tremor, Subaru Crosstrek Wilderness і навіть Porsche 911 Dakar.
* Результат: Через свою довгу колісну базу в 144 дюйми Sprinter набрав скромні 202 бали.
* Порівняння: Хоча він і поступився важкоатлетам, він піднявся по рампі вище, ніж Maserati Grecale Trofeo і Audi Q4 e-tron.
Чому це важливо
Результати Sprinter підкреслюють загальну тенденцію в автопромі: розрив між маркетингом і реальною механікою. Багато сучасних позашляховиків використовують пластикове обваження та брендинг у стилі «adventure», щоб створити ілюзію прохідності, але найчастіше їм не вистачає базового ходу підвіски для роботи на реальній пересіченій місцевості.
Sprinter, створений для важкої утилітарної роботи, має достатню технічну потужність, щоб перевершити ряд «стильних» позашляховиків, нехай він і не є скелелазом. Він доводить, що навіть масивний фургон із високим дахом може гідно почуватися там, де закінчується асфальт, якщо водій готовий зійти з второваної дороги.
Висновок: Хоча Mercedes Sprinter далеко не спеціалізований позашляховик, його технічна оснащеність дозволяє йому перевершувати багато моделей кросоверів, що рекламуються для «пригод». Це доводить, що на пересіченій місцевості реальна начинка найчастіше важливіша за імідж.
