Новий законопроект, внесений до Палати представників США, спрямований на закріплення в законодавстві постійної заборони використання пов’язаних (інтернет-підключених) автомобілів китайського виробництва. За порушення цієї заборони передбачено цивільні штрафи у розмірі не менше 1,5 мільйона доларів. Документ, що отримав назву Закон про безпеку пов’язаних автомобілів, покликаний усунути лазівки, які могли б дозволити технологіям китайського автопрому проникнути на американський ринок, тим самим зміцнюючи заходи, раніше вжиті адміністрацією Байдена.
Ініціаторами законопроекту виступили конгресмен Джон Муленір (республіканець, штат Мічиган), голова Спеціального комітету з Китаю та конгресменка Деббі Дінгель (демократ, штат Мічиган). Пропозиція стосується не лише самих автомобілів, а й усієї екосистеми технологій пов’язаних транспортних засобів. Законопроект забороняє ввезення, виробництво, продаж та постачання на ринок пов’язаних автомобілів, що відбуваються з-за кордону або контролюються «зазначеними іноземними противниками». До цього списку явно входять Китай, Росія, Північна Корея та Іран.
Поетапне впровадження заборон
Законопроект встановлює суворий двоетапний графік enforcement для забезпечення дотримання галуззю нових правил:
- 1 січня 2027 року: Набуває чинності заборона на програмне забезпечення пов’язаних автомобілів, пов’язане із зазначеними країнами.
- 1 січня 2030 року: Заборона поширюється також на апаратне забезпечення (залізо) пов’язаних автомобілів.
Для забезпечення дотримання цих норм законопроект доручає Міністру торгівлі створити процедуру видачі декларацій про відповідність. Цей механізм зобов’язує виробників доводити, що їх автомобілі та компоненти не використовують заборонені іноземні технології. Крім того, буде створено механізм отримання обов’язкових рішень та консультативних висновків, щоб допомогти галузі орієнтуватися у вимогах щодо відповідності.
Суворі штрафи за недотримання вимог
Фінансові ризики порушення закону значні. За кожне порушення передбачено цивільний штраф у розмірі не менше 1,5 мільйона доларів або п’ятикратної вартості угоди, залежно від того, яка сума більша. Ключовий момент: закон свідчить, що порушення порушення вважається окремим правопорушенням, що може призвести до швидкого множення штрафів при тривалому недотриманні вимог.
Захист внутрішнього автопрому
Основною мотивацією для ухвалення законопроекту є національна безпека та економічний протекціонізм. Законодавство спрямоване на формалізацію правил, спочатку запроваджених президентом Джо Байденом у січні 2025 року, які вже обмежували програмне та апаратне забезпечення пов’язаних автомобілів, пов’язане з Китаєм та Росією. Переносячи ці обмеження зі сфери виконавчих розпоряджень до області статутного закону, законодавці мають намір зробити заборону стійкою та незалежною від змін адміністрацій.
Конгресмен Муленір заявив, що цей захід необхідний для протидії нечесним практикам світової торгівлі. “Китай шахраює у всіх галузях, і в автомобільній індустрії він переробляє автомобілі та компоненти, продаючи їх дешево в надії розорити наші компанії”, – сказав Муленір. Він також звинуватив великі китайські компанії, такі як CATL і BYD, у використанні примусової праці для підриву американських заробітних плат, стверджуючи, що такі практики загрожують як американським компаніям, так критичній інфраструктурі.
Чому це важливо: Автомобільна промисловість стрімко переходить від класичної механіки до платформ, які визначаються програмним забезпеченням. Забороняючи «пов’язані» компоненти, США фактично блокують інтеграцію китайських технологій у глобальні ланцюжки поставок, навіть для некитайських автобрендів, які могли б інакше використовувати китайські акумулятори чи чіпи. Це відображає ширшу геополітичну тенденцію до «зниження ризиків» у ланцюжках постачання та пріоритету національної промислової безпеки над економічною ефективністю.
Ухвалення цього законопроекту символізує остаточний кінець надій на те, що інноваційні китайські електромобілі або компоненти будь-коли знайдуть свою нішу на американському ринку. Натомість він зміцнює стіну, покликану захистити вітчизняних виробників та інтереси національної безпеки, порушуючи питання про те, як глобальні автовиробники адаптуватимуть свої ланцюжки поставок під ці нові вимоги.
